МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Національний університет „Львівська політехніка”
Навчально-науковий інститут економіки і менеджменту
Кафедра теоретичної та
прикладної економіки
НАУКОВА РОБОТА
з дисципліни „Макроекономіка”
на тему
„Розвиток середнього та великого підприємства в Україні”
Львів-2007 ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ТА ЗАКОНОДАЧІ ЗАСАДИ ІСНУВАННЯ
СЕРЕДНЬОГО ТА ВЕЛИКОГО ПІДПРИЄМСТВА В УКРАЇНІ
Підприємництво відіграє значну роль у формуванні ринкових відносин, виступаючи рушійною силою соціально-економічного розвитку. При чому трансформація командно-адміністративної системи в ринкову неможлива без все більшого розширення діяльності підприємницьких структур, які генерують зміни як на макро-, так і на мікроекономічному рівнях.
Підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний розсуд діяльність з виготовлення продукції, виконання робіт, здійснення послуг з метою отримання прибутку. Підприємство – реальна одиниця (із землею і капіталом), яка виконує одну або декілька функцій у виробництві товарів і послуг.
Характерними ознаками підприємницької діяльності є:
свобода вибору напрямків, сфер діяльності та методів їх здійснення;
відсутність керування зверху підприємницькою діяльністю;
присутність завжди при створенні та функціонуванні підприємства фактора ризику, який необхідно прораховувати та враховувати;
персональна та майнова відповідальність за прийняття рішень та їх наслідки;
орієнтування на досягнення комерційного успіху;
інноваційних характер підприємницької діяльності, бажання винайти та зробити щось нове або вдосконалити існуюче.
Для успішної реалізації підприємництва необхідне формування нового типу управлінців, для яких мали б бути характерні такі риси:
ініціативність, постійний пошук нових можливостей, новаторських та нетрадиційних рішень;
готовність піти на обґрунтований ризик;
гнучкість у постійних пошуках чогось нового;
цілеспрямованість та вміння подолати перешкоди.
Підприємство – самостійний суб’єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб’єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідницької, торговельної, іншої господарської діяльності, в порядку, передбаченому Господарським кодексом України та іншими законами. Підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом. Воно на має у своєму складі інших юридичних осіб, на відміну від фірм.
Підприємство в залежності від кількості працюючих та обсягу валового доходу від реалізації продукції за рік можуть бути віднесені до малих підприємств, середніх або великих підприємств.
Малими (незалежно від форми власності) визнають підприємства, в яких середньо облікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) не перевищує п’ятдесят осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) не перевищує суму, еквівалентну п’ятистам тисячам євро за середньорічним курсом Національного банку України щодо гривні.
Великими підприємствами визнають підприємства, в яких середньо облікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік перевищує тисячу осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за рік перевищує суму, еквівалентну п’яти мільйонам євро за середньорічним курсом Національного банку України щодо гривні.
Усі інші підприємства визнаються середніми.
Державне регулювання підприємницької діяльності.
Державне регулювання підприємницької діяльності полягає у законодавчому забезпеченні процесу створення, функціонування та лікві...
